сімнадцятеро
СІМНА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк., збірн.
Сімнадцять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині).
Кого вбито, хто втік, а їх, сімнадцятеро (з-поміж них кілька офіцерів), бредуть зараз під повстанським конвоєм на Скадовськ (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сімнадцятеро — сімна́дцятеро числівник кількісний Орфографічний словник української мови
- сімнадцятеро — -тьох, числ. кільк. Збірн. до сімнадцять. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сімнадцятеро — Сімна́дцятеро, -рох, -ром, -рома Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сімнадцятеро — СІМНА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до сімна́дцять. Кого вбито, хто втік, а їх, сімнадцятеро (з-поміж них кілька офіцерів), бредуть зараз під повстанським конвоєм на Скадовськ (Гончар, II, 1959, 64). Словник української мови в 11 томах
- сімнадцятеро — Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері. Рудч. Ск. І. 46. Словник української мови Грінченка