сім'я

СІМ'Я́, ї, ж.

1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина.

– Ми були кріпаки. Нас небагато було: батько, мати та я – от і вся сім'я (Панас Мирний);

Тут ось біля хати – уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я (Н. Забіла);

Сім'я в нашому суспільстві – це первісний осередок багатогранних людських відносин – господарських, моральних, духовно-психологічних, естетичних. І, звичайно, виховних (з газ.);

* У порівн. Бригада моя – як дружна сім'я (прислів'я);

Полк давно став для них рідним, і вони трималися в ньому невимушено, як у сім'ї (О. Гончар).

2. кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина.

Отак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слов'ян [слов'ян] роз'єдинила [роз'єднала] І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію (Т. Шевченко);

Що там таке? Сміються всі: “Знов над верстатом Зоз дрімає...” Шумить учнівськая сім'я... “От соня”, думаю і я (В. Сосюра);

// у знач. присл. сім'є́ю. Дружно, згуртовано.

Живуть наші друзі Сім'єю одною: Казах, українець, ойрот (Г. Бойко).

3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят.

Голосна сім'я пташина Заспівала в скритих гніздах (Леся Українка);

У стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічає клекотом мене сім'я орлина (М. Рильський);

// Окрема група бджіл, що складається з робочих бджіл, матки і трутнів; рій.

Вулик “ЖК” забезпечує прискорене розмноження бджолиних сімей (із журн.);

В одному з вуликів він обережно відкрив боковий щит, і за склом ми побачили .. бджолину сім'ю (з газ.);

// Група рослин одного виду, що ростуть поруч і часто мають спільні коріння чи грибницю.

За рік по тому ж лісі ви ідете – І бачите, що пагінці нові Над стовбурами зносяться старими, І вірите, що в гущі лісовій Сім'я дерев нелісових [яблунь, груш] ростиме (М. Рильський);

Невідомий повертав в далекі поля, а Бараболя, провівши його звуженими очима, вкочується в гайок і відразу нападає на точену сім'ю польських грибів (М. Стельмах);

// перен. Сукупність однорідних, подібних між собою предметів, явищ.

Всю численну сім'ю струмків вбирає в себе оцей могутній бурхливий потік, що мчиться звисока, десь із-за хмар (О. Гончар);

Рівнянням сім'ї плоских ліній називається рівняння між двома поточними координатами, що залежить від деякого числа довільних параметрів (з навч. літ.).

4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження.

Українська мова, разом з російською і білоруською, належить до східної галузки слов'янської групи індоєвропейської сім'ї мов (з наук. літ.).

СІ́М'Я, сі́м'я і сі́мені, с.

1. Те саме, що насі́ння.

Буває, що повертається й холод, дуже небезпечний для зеленої парості. Та здебільшого в травні земля вже достатньо прогрівається і чекає тільки вологи й благотворного сімені (з наук.-попул. літ.);

І приснилося жінці, що в її городчику виросла ружа. Та коби ружу зірвала і з ружі сім'я з'їла, то були б у неї діти (А. Калин);

Сімена спільності Й згоди зійшли (І. Франко);

* Образно. – От злоязичне сім'я, ще патякає! – дядько Трохим посварився кулаком циганові в спину (М. Стельмах);

Ксеня, викапана донька її, з чорним сім'ям на щоці, дивилася з паперу на свою маму, задиристо й насмішкувато зморщивши тонкі губи (В. Бабляк).

2. Насіння конопель.

Я посипав в клітку сім'я, Воду наливав; Але змерз маленький чижик І співать не став (Я. Щоголів).

3. Те саме, що спе́рма.

Дуже цікавою і цінною особливістю штучного запліднення є можливість добре зберігати сім'я поза організмом і перевозити його на велику віддаль (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Цитва́рне сі́м'я – суцвіття цієї рослини, що містять речовину сантонін і в здрібненому вигляді застосовуються як глистогінний засіб.

◇ Заси́пати кропи́в'яним сі́м'ям див. засипа́ти¹;

(2) Кропи́в'я́не сі́м'я, зневажл. – чиновники, які беруть хабарі.

Ох же це кропив'яне сім'я – ці канцеляристи! Все їм дай і дай! Без хабарів не можуть жити (з газ.);

(3) Кропи́в'яне сі́м'я, зневажл. – застаріле прізвисько чиновників, дане їм за хабарництво.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сім'я — сі́м'я іменник середнього роду насіння сім'я́ іменник жіночого роду родина *Але: дві, три, чотири сім'ї́ Орфографічний словник української мови
  2. сІм'я — див. НАСІННЯ Словник синонімів Караванського
  3. сім'Я — РОДИНА, р. сімейство, фамілія, ір посімейство, (бджіл) рій, (мов) група Словник синонімів Караванського
  4. сім'я — див. родина Словник синонімів Вусика
  5. сім'я — I [с’імйа] с'імйа і с'імеин'і, ор. -йам і с'імеинеим (насіння) II [с'імйа] -йі, ор. -йейу, мн. с'імйі, с'імеий/ с'імей, д. с'імйам дв'і с'імйі (родина) Орфоепічний словник української мови
  6. сім'я — 1. родина, родинонька 2. насіння, сімено, (самця) ріження, див. сперматозоїд Словник чужослів Павло Штепа
  7. сім'я — (-і) ж. 1. маф. Основна ланка мафістської структури. Вищим досягненням олігархічної політичної системи стала "Єльцинська монархія" в Росії, де президент, а через нього — "сім'я", до якої входять найбільші російські олігархи... Словник жарґонної лексики української мови
  8. сім'я — I сім'`я-ї, ж. 1》 Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. 2》 кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. сім'я — НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки). Словник синонімів української мови
  10. сім'я — Сімя́, -ї ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці. Ном. № 2448. --------------- Сі́м'я, -я с. Сѣмя. Чоловік сім'я сіє, а чорт плевели. Ном. № 3119. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя. Словник української мови Грінченка