сірковий

СІРКОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до сі́рка 1.

Приняв [прийняв] він муку За те, що короля рани́в блудно́го!.. Ламали ноги, На сірковім огні палили руку (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірковий — сіркови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сірковий — -а, -е. Прикм. до сірка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сірковий — СІРКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сі́рка 1. Приняв [прийняв] він муку За те, що короля рани́в блудно́го!.. Ламали ноги, На сірковім огні палили руку (Фр., X, 1954, 165). Словник української мови в 11 томах