сірковий
СІРКОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до сі́рка 1.
Приняв [прийняв] він муку За те, що короля рани́в блудно́го!.. Ламали ноги, На сірковім огні палили руку (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сірковий — сіркови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- сірковий — -а, -е. Прикм. до сірка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сірковий — СІРКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сі́рка 1. Приняв [прийняв] він муку За те, що короля рани́в блудно́го!.. Ламали ноги, На сірковім огні палили руку (Фр., X, 1954, 165). Словник української мови в 11 томах