1. Словник української мови у 20 томах

сітчастий

СІТЧА́СТИЙ, а, е.

Зробл. із сітки (у 2 знач.).

Помічники почали старанно розмішувати паперову рідину, а він узяв форму – плоский чотирикутник з густим сітчастим дном з найтоншого мідного дроту (З. Тулуб);

// Який має вигляд сітки; схожий на сітку.

Хоч плантації були чисті від бур'янів, механізатори на п'ятий день після сівби пустили впоперек рядків сітчасті борони і знищили росточки бур'янів у стадії “білої ниточки” (з наук. літ.);

Лусочки в передній частині тіла [у змія] бувають з білими краями, що часто утворюють більш або менш сітчастий тонкий білий рисунок (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сітчастий — сітча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сітчастий — [с'іч:астией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. сітчастий — -а, -е. Зробл. із сітки (у 2 знач.). || Який має вигляд сітки; схожий на сітку. Сітчаста оболонка анат. — те саме, що сітківка. Сітчасті судини анат. — судини, в яких потовщені місця між порами утворюють ніби сітку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сітчастий — СІТЧА́СТИЙ, а, е. Зробл. із сітки (у 2 знач.). Помічники почали старанно розмішувати паперову рідину, а він узяв форму — плоский чотирикутник з густим сітчастим дном з найтоншого мідного дроту (Тулуб, Людолови, II, 1957, 311); // Який має вигляд сітки... Словник української мови в 11 томах