1. Словник української мови у 20 томах

сіяч

СІЯ́Ч, а́, ч.

Те саме, що сіва́ч.

Весело проходив по цих роздолах ратай із ралом, потім сіяч із козубом, а після Петра і Павла дзвеніли дружно серпи та коси (Ю. Смолич);

Де ви, правди всенародної Та братерства сіячі? Де ви, мислі благородної Тверді духом діячі? (П. Грабовський);

Нема таких слів, щоб охопити все розумне, добре й вічне, що невтомний сіяч Максим Рильський засіяв у серця людей (з газ.);

* У порівн. Чого ж я схвильований знову Іду, мов сіяч, навесні? Бо зіткане серце з любові Роняє на землю пісні... (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіяч — сія́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сіяч — Сівач, сівальник, (правди) поборник, апостол, (війни) палій Словник синонімів Караванського
  3. сіяч — див. селянин Словник синонімів Вусика
  4. сіяч — -а, ч. Те саме, що сівач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сіяч — СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі. Словник синонімів української мови
  6. сіяч — Сія́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -я́чу! сіячі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сіяч — СІЯ́Ч, а́, ч. Те саме, що сіва́ч. Весело проходив по цих роздолах ратай із ралом, потім сіяч із козубом, а після Петра і Павла дзвеніли дружно серпи та коси (Смолич, Мир.., 1958, 155); Де ви, правди всенародної Та братерства сіячі?... Словник української мови в 11 томах
  8. сіяч — Сіяч, -ча м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти. Єв. Мр. IV. 3. Словник української мови Грінченка