сієніт
СІЄНІ́Т, у, ч.
Кристалічна гірська порода зернистої будови, яку використовують як будівельний матеріал.
Сієніт являє собою глибинну породу, яка відрізняється від граніту меншою кількістю кварцу і має більше темних мінералів (з навч. літ.);
Над самим спуском до води стояли два стародавні сфінкси, споруджені з сієніту 2700 літ тому (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сієніт — сієні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сієніт — -у, ч. Кристалічна гірська порода зернистої будови, яку використовують як будівельний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сієніт — сієні́т глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових шпатів та одного або кількох мінералів. Використовують як будівельний матеріал. Від грецької назви давньоєгипетського м. Сін-Сієна (тепер – Асуан). Словник іншомовних слів Мельничука
- сієніт — СІЄНІ́Т, у, ч. Кристалічна гірська порода зернистої будови, яку використовують як будівельний матеріал. Сієніт являє собою глибинну породу, яка відрізняється від граніту меншою кількістю кварцу і має більше темних мінералів (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах