с-с-с

С-С-С, виг.

1. Те саме, що тс.

2. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання.

– Кинувся бігти, а нога як дерев'яна. С-с-с, – знову засичав Марко і зіщулився від болю (Григорій Тютюнник).