табуретний

ТАБУРЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до табуре́т.

* Образно. Хлопчики і дівчатка, передчуваючи розвагу, лукаво перезирнулися. Оце зараз буде типовий табуретний виступ (Г. Усач).

2. перен. Вид громадської їдальні, у якій можна замовити деякі алкогольні напої.

Якісь типи викрали німецьку вантажну машину. – Де вони вкрали? – Біля таверни, що раніше звалася райчайною (М. Стельмах).