таганець

ТАГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

Зменш.-пестл. до тага́н.

Незабаром і казанки закипіли на таганцях – один з кулішем, другий з борщиком, та у кожному чималі шматки свинини (Д. Мордовець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таганець — тагане́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. таганець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до таган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. таганець — ТАГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до тага́н. Словник української мови в 11 томах