таганчик

ТАГА́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до тага́н.

На веранду вийшла з таганчиком і чайником двірникова дружина Параска Федотівна (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таганчик — тага́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. таганчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до таган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. таганчик — ТАГА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тага́н. Словник української мови в 11 томах
  4. таганчик — Таганчик, -ка м. ум. отъ таган. Словник української мови Грінченка