таганчик
ТАГА́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до тага́н.
На веранду вийшла з таганчиком і чайником двірникова дружина Параска Федотівна (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таганчик — тага́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- таганчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до таган. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таганчик — ТАГА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тага́н. Словник української мови в 11 томах
- таганчик — Таганчик, -ка м. ум. отъ таган. Словник української мови Грінченка