тагма

ТА́ГМА, и, ж.

У Стародавній Греції військовий підрозділ.

Імператор кидав на смерть нові й нові тагми слухняних своїх воїнів (П. Загребельний);

Ця кількість (500 осіб) близька до однієї тагми піхоти або кінноти (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me