тагма
ТА́ГМА, и, ж.
У Стародавній Греції військовий підрозділ.
Імператор кидав на смерть нові й нові тагми слухняних своїх воїнів (П. Загребельний);
Ця кількість (500 осіб) близька до однієї тагми піхоти або кінноти (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me