таеквондо

ТАЕКВОНДО́, невідм., с., спорт.

Один з видів двобою у східному єдиноборстві; корейське бойове мистецтво, в якому застосовуються спеціальні способи і методи самооборони, що ґрунтуються на поєднанні розумових і фізичних зусиль.

У програму підготовки охоронців входять всі види двобою: таеквондо, карате, дзюдо, але основна увага – рукопашному бою (з газ.);

У період тотального захоплення підлітками жорстокими східними єдиноборствами типу карате та таеквондо .. роль шахів, як засобу розвитку інтелекту, має невпинно зростати (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таеквондо — тайквондо, незм. і невідм., ч. Те саме, що теквондо. Великий тлумачний словник сучасної мови