тазик
ТА́ЗИК¹, а, ч.
Зменш. до таз¹.
Вона щось прала, примостивши широкий цинковий тазик на табуретці (Я. Гримайло);
Вона йшла, і у витягнутих руках, мов причастя, несла білий тазик з білими яблуками (із журн.).
ТА́ЗИК², а, ч., анат.
Перший членик ніжки членистоногих тварин, за допомогою якого ніжка сполучається з тулубом.
Відпрепаруйте одну з ходильних ніжок кістянки і знайдіть тазик, вертлюг, стегно, гомілку, лапку і кігтик (з навч. літ.);
Кінцівка у травневого хруща складається з тазика, вертлюга, стегна, гомілки і лапки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тазик — та́зик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тазик — -а, ч. Зменш. до таз I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тазик — ТА́ЗИК, а, ч. Зменш. до таз¹. Вона щось прала, примостивши широкий цинковий тазик на табуретці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 192). Словник української мови в 11 томах