1. Словник української мови у 20 томах

тайга

ТАЙГА́, и́, ж.

Смуга важкопрохідних хвойних лісів, що займає великі простори в північній частині Європи, Азії та Північної Америки.

За морем холодним, в далекій чужині, Де сонця ніколи не видно з тайги... Де тьма та неволя одвіку й довіку, .. Там, сестронько люба, конаєш і ти (П. Грабовський);

Ось подивись: цей край – Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Н. Забіла);

* Образно. Я завжди плачу од зворушення, коли серед людської тайги знаходжу оцю квіточку женшеня дорогого (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тайга — тайга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тайга — Праліс Словник чужослів Павло Штепа
  3. тайга — -и, ж. Тип рослинності, що об'єднує хвойні ліси північного помірного поясу. || Смуга важкопрохідних хвойних лісів, що займає великі простори в північній частині Європи, Азії та Північної Америки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тайга — Хвойні ліси помірного клімату пн. півкулі; поширена в Канаді та Євразії (сибірська т.) Універсальний словник-енциклопедія
  5. тайга — ТАЙГА́, и́, ж. Смуга важкопрохідних хвойних лісів, що займає великі простори в північній частині Європи, Азії та Північної Америки. За морем холодним, в далекій чужині, Де сонця ніколи не видно з тайги… Де тьма та неволя одвіку й довіку, .. Словник української мови в 11 томах