такелаж
ТАКЕЛА́Ж, у, ч.
1. мор. Сукупність суднових тросів, блоків, талів, гаків і т. ін., призначених для кріплення корабельного оснащення.
Хвилі перекочувалися через палубу, і матроси хапалися за борти й такелаж, щоб якось утриматися на кораблі (З. Тулуб);
Під могутніми ударами води тріщать шпангоути, а нестримний вітер грізно висвистує в такелажі... (Д. Ткач);
Нині практично немає спеціалістів із шиття самих вітрил і виготовлення такелажу (з наук.-попул. літ.).
2. спец. Сукупність механізмів і пристроїв з тросами й ланцюгами, за допомогою яких підіймають чи переміщують великі вантажі.
Такелаж підіймального крана.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- такелаж — такела́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- такелаж — -у, ч. 1》 мор. Загальна назва суднових тросів, блоків, талів, гаків і т. ін., призначених для кріплення корабельного оснащення. 2》 спец. Механізми й пристрої з тросами й ланцюгами, якими підіймають великі вантажі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- такелаж — такела́ж (голл. takelage) загальна назва всіх снастей на судні. Словник іншомовних слів Мельничука
- такелаж — Сталеві й текстильні снасті (шкоти, штаґи, ванти), що служать на вітрильному судні для підтримки щогл, а також для маневрування рангоутом і вітрилами. Універсальний словник-енциклопедія
- такелаж — ТАКЕЛА́Ж, у, ч. 1. мор. Загальна назва суднових тросів, блоків, талів, гаків і т. ін., призначених для кріплення корабельного оснащення. Словник української мови в 11 томах