такий

ТАКИ́Й, а́, е́, займ.

1. вказ. Уживається в значенні: саме цей, про який ішла або йде мова, вказуючи на властивість особи, якість предмета тощо; вищезгаданий.

Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів .. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т. Шевченко);

Пан гуляв у себе в замку, У ярмі стогнали люди, І здавалось, що довіку Все така неволя буде (Леся Українка);

// у знач. ім. таки́й, ко́го, ч. Той, про кого йшла мова.

Новопризначеному голові троянівці були раді: хлопець молодий, з розумом, такий діло поведе (Григорій Тютюнник);

// Указує на загальну якість, властивість і т. ін. чого-небудь.

– Стара, темна личакова Росія померла і не воскресне. Такий закон природи (О. Довженко);

// Подібний до цього, до інших.

– А виноград же то який! У вашому гаю не виросте такий!.. (Л. Глібов);

Коли б цензура пустила його [альманах] в світ, маємо замір зараз же скласти другий такий альманах (М. Коцюбинський);

Де країна є така, Щоб рука трудівника Все, що зла розбила сила, Ніби чаром воскресила..? (М. Рильський);

// у знач. прикм. Який був раніше.

Гине хист... Уже б тепер не вдав різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... (Леся Українка);

// перев. із запереч. не. Невідповідний для чогось.

[Орест:] Мамо, якраз ти вибрала невластивий час для розмов, я тепер не в такому настрою (Леся Українка);

– Не такі мої літа, щоб ганятися за татарами, – говорив старий Бовдюг купці зажурених козаків (О. Довженко);

Буває й таке – співак надає своєму голосу не такого забарвлення, яке підказується текстом, тобто він інакше інтерпретує твір (з наук. літ.).

2. вказ. Уживається перед переліком або поясненням, розкриттям змісту чогось у знач.: саме цей, про який буде мова далі; наступний.

Ігра [гра] їх [дівчат] така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари (Панас Мирний);

В хаті у мене ставлять такі квітки: ірис, фіалки, фрезія, гвоздики і т. інше (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. таке́, ко́го, с. Те, що далі розкривається, пояснюється.

Було й таке, що під тином З сином ночувала... (Т. Шевченко);

– В обстановці багато ще неясного і перш за все – чи долежить зброя до ночі. Може, заберуть її до себе в ешелон. Або таке: чи не переведуть з ешелону в казарму і ті сотні (А. Головко).

3. означ. Указує на високий ступінь вияву певної ознаки, властивості, якості, стану когось, чогось;

// Уживається у функції означення іменників головного речення, які конкретизуються підрядними означальними реченнями.

Яке життя, таке й товариство. Зажив тепер Чіпка з Грицьком душа в душу (Панас Мирний);

“Яке коріння, таке й насіння”, – говориться в народі. А народ – то розумний чоловік (з газ.).

4. означ., розм. Уживається перев. в окличних реченнях, указуючи на надзвичайність кого-, чого-небудь.

До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени .. Така дівчина! І скільки вона віршів тих знає (О. Гончар);

// у знач. ім. таке́, ко́го, с. Щось надзвичайне; те, що викликає подив.

Карпо Петрович раптом засяв .. – Я йому [синові] цяцьки не подарую... Я для нього таке придумав... (М. Коцюбинський);

– Олено, а скажи: як ти полюбила Сергія свого? Чи теж з першої зустрічі? – і насторожилась. – Таке скажеш! – знизала плечима Олена (А. Головко).

5. означ. У поєднанні з питальними займенниками хто, що, який та ін. утворює складне питання, вказуючи;

// Уживається в значенні уточнювальної частки саме.

Не русалонька блукає: То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить (Т. Шевченко);

По ночах його [Кирила] мучили сни. Уперто снилось, .. що він щось мусить.., мусить і не мав сили, й сам не знає, що таке мусить... (М. Коцюбинський).

6. розм., рідко. Уживається в значенні неозначеного займенника, виражаючи невизначену якість предмета, стану; якийсь.

– Ви не спите, мамо? – Ні, сину .. усе думки такі лізуть у голову... (Панас Мирний).

7. у знач. присл. тако́го, розм. Указує на велику кількість кого-, чого-небудь; стільки.

А по обіді понаходило такого людей; розлігся гомін; музики заграли (Марко Вовчок);

А це по правді, що один має такого землі, що й за день не об' їдеш, а другий – на яму лише на кладовищі?.. (М. Коцюбинський).

8. у знач. виг. таке́! Уживається для вираження здивування.

[Малоштан:] А знаєте, куме, чого це я прийшов? Хочу завтра поїхати на Зелений Кут. [Чирва:] Таке! Чого це вам? (І. Микитенко);

– Може і ти, Килино, думаєш, що в нас що було з ним .. – І таке! Чого б я думала! (А. Головко).

В таке́ ра́ння див. ра́ння;

І таке́ і́нше (рідше поді́бне) див. і́нший;

Коли́ [вже] на таке́ (так) пішло́ся див. піти́ся;

Не сподіва́тися [цього́ (тако́го)] див. сподіва́тися;

Така́ ра́дість, така́ ра́дість див. ра́дість;

Таки́м (отаки́м, пе́вним) чи́ном див. чин;

Таки́м спо́собом; У таки́й спо́сіб див. спо́сіб;

Хто таки́й (така́, такі́)? див. хто¹;

Хто ти (він і т. ін.) [таки́й (така́, таке́)]? див. хто¹;

Що за на́па́сть [така́]! див. на́па́сть.○ З таки́м розраху́нком, щоб див. розраху́нок;

Отаке́ й отаке́ (таке́) див. отаки́й;

(1) Таки́й са́мий (самі́сінький, же) [..., як], у знач. спол., рідше – схожий на когось, щось, подібний до когось, чогось, однаковий з кимось, чимось.

Сонячне проміння пригадало йому один щасливий день в його житті. Це було торік у такий самий веселий майовий [травневий] день (М. Коцюбинський);

За дверима на нього чекали товариші, такі самі робітники, як і він (О. Довженко);

Таки́м ро́бом див. роб;

Тако́го ро́ду див. рід;

(2) Як таки́й – узятий сам по собі, безвідносно до іншого.

Грабунок як такий ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці (Г. Хоткевич).

◇ Бог (Госпо́дь) зна що [таке́] див. Бог;

Де [ж] таки́ (пак, це, се, то, таке́) ви́дано див. ви́даний²;

(3) Додава́ти тако́го пе́рцю (д) див. додава́ти;

З цьо́го (то́го, тако́го і т. ін.) по́гляду див. по́гляд;

І́ншої (не тіє́ї, не тако́ї) заспіва́ти див. заспі́вувати;

І світ не роди́в тако́го (тако́ї) див. світ²;

[І] сяки́й і таки́й див. сяки́й;

І (та й) був таки́й див. бу́ти;

На таки́й мані́р див. мані́р;

Не з тако́го [того́] ті́ста [книш] див. ті́сто;

Не з тих (з таки́х, з такі́вських) див. той;

Не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся) див. напада́ти;

(4) Не таки́х ба́чили (д) див. ба́чити;

[Не] таки́х [уже́] ба́чив (ба́чили) див. ба́чити;

(5) Нічо́го тако́го – нічого особливого; Отака́ (от така́) лови́сь! <�Оттака́ лови́ся!> див. лови́тися;

Плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою див. плати́ти;

Пошука́ти тако́го див. пошука́ти;

Співа́ти тако́ї (яко́ї) див. співа́ти;

Сяки́й-[не]-таки́й син див. син;

Така́ пра́вда, як на вербі́ гру́ші див. пра́вда;

(6) [Таке́,] що і в борщ не кри́шать, зі сл. вигадувати, говорити і т. ін – нісенітниці, дурниці.

– От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець);

– Вигадуюте таке, що і в борщ не кришать! (із журн.);

(7) Таки́й собі́ – який нічим не вирізняється серед інших; звичайний, посередній.

Я не майстер мартена, а такий собі сталевар (Ю. Яновський);

Таки́й, що здере́ з [живо́го й] ме́ртвого див. здира́ти;

Таки́й, що з піску́ мотузки́ су́чить див. моту́зка;

(8) Таки́й, що й коне́м за день не об'ї́деш (д) див. об'їжджа́ти¹; Таки́й, що [й] соба́ка не переско́чить див. соба́ка;

(9) Таки́й, що пошука́ти (д) див. пошука́ти;

(10) Таки́й як слід – який задовольняє потреби когось, чогось; добрий, гарний.

– Другим Бог і квартиранта пошле такого як слід, – одказав Рубець. – А в мене нелюдим якийсь: все сидить у своїй хаті (Панас Мирний);

(11) Тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю (д) див. пошука́ти;

(12) Тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ я́блука росту́ть (д) див. гру́ша;

(13) Тако́ї пошука́ти тре́ба (д) див. пошука́ти;

[Тре́ба] вдень (се́ред бі́лого дня) з вогне́м [та ще] (зі сві́чкою, зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) [тако́го] шука́ти (вишу́кувати) / пошука́ти <�Пошука́ти тако́го [тре́ба]> див. тре́ба¹;

Урива́ти / урва́ти таки́й (ла́сий) шмато́к див. урива́ти¹;

У тако́му ра́зі див. раз¹;

У цьо́му (тако́му) [ж] ду́сі: див. дух;

Хто таке́ чув, щоб див. хто¹;

(14) Що [ж] тут тако́го? – уживається в знач.: що тут особливого (доброго чи поганого).