тактика

ТА́КТИКА, и, ж.

1. Складова частина військового мистецтва, що включає теорію й практику підготовки, організації та ведення бою.

Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім .. Вражений запорозькою тактикою, французький інженер Боплан верещав.., намагаючись налагодити артилерійський вогонь (О. Довженко);

Тактика печенігів зводилася до того, щоб у напрузі тримати оборонців і тим самим відволікати їх увагу від свого справжнього наміру (Б. Лепкий);

– Ми переходимо до нової тактики. Досі ми билися з ворогом у степах і на рівнинах, в лісах і болотах. Віднині ми будемо битися з ним високо в горах (О. Гончар);

// Навчальний предмет із теорії та практики ведення бою.

Після уроку топографії починається урок тактики (І. Багмут).

2. Сукупність прийомів і способів ведення суспільно-політичної боротьби.

Вони були розподілені на кілька гуртків для вивчення революційної тактики, різних мов та спеціальних наук (Олесь Досвітній);

// Прийоми та способи змагання в спортивних іграх.

Вони інколи разом розробляли тактику заїзду [на спортивних човнах] (В. Собко);

Шахова гра має свою стратегію й тактику. Під стратегією звичайно розуміють методи вироблення загального плану гри Способи здійснення цього плану, розв'язання окремих завдань, що випливають з нього, – це вже тактика шахової гри (з навч. літ.).

3. перен. Способи, прийоми досягнення певної мети; лінія поведінки когось.

Управитель Кароль вирішив змінити тактику. Досить сваритися. Він буде тепер чемний і догідливий (Н. Рибак);

Обрала за “тактику” Клава Той хитрий дівочий підхід: Сьогодні – хороша, ласкава, А завтра – холодна як лід (С. Олійник);

* Образно. Справила [корова] роги просто на собаку: або вступись, або смерть твоя! Лорд волів вибрати першу тактику (Л. Мартович);

Фармакокінетика потрібна для розробки ефективної тактики лікування (з газ.).

△ (1) Ліні́йна та́ктика – фронтальна тактика, без розгортання військ у глибину, без глибокого маневрування;

(2) Та́ктика ви́паленої землі́ – ведення війни, за якого на території супротивника знищується усе.

Тактика випаленої землі і постійного террору розповсюдилася на Північне Причорномор'я силами Кримських татар (з навч. літ.);

Масові розстріли, вигнання до Німеччини, хвороби та голод, ворожа тактика випаленої землі спустошили місто (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тактика — та́ктика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тактика — [тактиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. тактика — (англ. tactics) 1. конкретні короткострокові стратегії. 2. сукупність методів та засобів щодо виконання стратегічних цілей і завдань у короткотерміновий період. Економічний словник
  4. тактика — -и, ж. 1》 Складова частина військового мистецтва, що включає теорію й практику підготовки, організації та ведення бою. || Навчальний предмет із теорії та практики ведення бою. 2》 Способи, прийоми досягнення певної мети; лінія поведінки когось. || Прийоми та способи змагання в спортивних іграх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тактика — та́ктика (грец. τακτικά – мистецтво командування військом) 1. Складова частина воєнного мистецтва, наука про підготовку, організацію і ведення бою, підпорядкована стратегії. 2. В широкому розумінні – визначення методів, шляхів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тактика — Та́ктика, -ки, -ці; -тики, -тик Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тактика — ТА́КТИКА, и, ж. 1. Складова частина військового мистецтва, що включає теорію й практику підготовки, організації та ведення бою. Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім.. Словник української мови в 11 томах