1. Словник української мови у 20 томах

таласократон

ТАЛАСОКРАТО́Н, а, ч., геол.

Стійка, малорухома ділянка ложа океанів, у межах якої виділяються розвинуті рівнини зони найбільших морських глибин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таласократон — таласократо́н іменник чоловічого роду, істота книжн. Орфографічний словник української мови
  2. таласократон — -а, ч. Відносно стійка в тектонічному відношенні ділянка ложа океану з низхідними вертикальними рухами земної кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. таласократон — таласократо́н (від грец. θάλασσα – море і κράτος – сила) малорухлива асейсмічна область ложа океану. Словник іншомовних слів Мельничука