таль
ТАЛЬ, я, ч.
1. Індійський музичний інструмент, дудочка, на якій грають баядерки.
2. техн. Підвісний механізм, яким підіймають вантажі на невелику висоту.
Оснащення талів забезпечує максимальну продуктивність бурової лебідки (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таль — Та́лі, таль: — заложники [6] Словник з творів Івана Франка
- Таль — Таль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- таль — Заложник Словник застарілих та маловживаних слів
- таль — -я, ч., тех. Підвісний механізм, яким підіймають вантажі на невелику висоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таль — таль, та́лі (голл. talie) підйомний механізм (система блоків) для переміщення підвішених до нього вантажів на невеликі висоту й віддаль. Словник іншомовних слів Мельничука
- таль — Штучний пагорб, утворений внаслідок нашарування решток людських поселень на певній території упродовж тривалого часу або внаслідок засипання руїн будівель пісками пустелі; трапляється переважно на Близькому Сході. Універсальний словник-енциклопедія
- таль — ТАЛЬ, я, ч., техн. Підвісний механізм, яким підіймають вантажі на невелику висоту. Словник української мови в 11 томах