таліб

ТАЛІ́Б, а, ч.

Послідовник і прибічник руху талібан, одного з радикальних мусульманських фундаменталістських угруповань в Афганістані.

В Афганістані таліби та прихильники Північного альянсу уклали тимчасове перемир'я (з газ.);

Режим талібів повністю заборонив телемовлення (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таліб — талі́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. таліб — див. таліби. Великий тлумачний словник сучасної мови