1. Словник української мови у 20 томах

талісман

ТАЛІСМА́Н, а, ч.

Предмет, що, за марновірними уявленнями, має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від небезпеки.

Ну та й цей одважний лицар Якось вибрався до бою І вернувсь живий, здоровий, – Талісман він мав з собою (Леся Українка);

Володя зрозумів, що не взяти зараз талісман – значить тяжко образити мисливця (О. Донченко);

– Та не забудь же стрічку з безкозирки взяти. Вона мені як той талісман... (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талісман — талісма́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. талісман — (чарівний, що носять при собі) амулет, (при хаті) ок. підкова щастя. Словник синонімів Караванського
  3. талісман — див. амулет Словник чужослів Павло Штепа
  4. талісман — -а, ч. Предмет, що, за деякими уявленнями, має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від небезпеки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. талісман — Предмет, який начебто приносить щастя його володареві; амулет. Універсальний словник-енциклопедія
  6. талісман — ТАЛІСМА́Н, АМУЛЕ́Т. Колись, маленького, мене брали на рибалку, як талісман на щастя (В. Собко); За давнини якийсь дикун незнаний, Жрець і мисливець, воїн і поет, Колись зробив собі з копитця лані Від мар нічних надійний амулет (Є. Плужник). Словник синонімів української мови
  7. талісман — Талісма́н, -ну; -ма́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. талісман — ТАЛІСМА́Н, а, ч. Предмет, що, за марновірними уявленнями, має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від небезпеки. Ну та й цей одважний лицар Якось вибрався до бою І вернувсь живий, здоровий, — Талісман він мав з собою (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах