тамований
ТАМО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до тамува́ти.
Лишившись на сцені сама, весь тамований при людях біль вкладає Аза-Заньковецька в свій монолог (з мемуарної літ.);
Марія оглянулася. Стареча лагідність, тамована гіркотою всепрощення – все враз обернулося до молодої, схвильованою зустріччю жінки (Г. Колісник).
2. у знач. прикм. Стриманий, приглушений.
Він [Сивоок] ночами не спав, навіть не лягав, а сидів коло вогнища, і все в ньому здригалося від тамованого, невтримного плачу (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тамований — тамо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- тамований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до тамувати. 2》 у знач. прикм. Стриманий, приглушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тамований — ТАМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до тамува́ти. Лишившись на сцені сама, весь тамований при людях біль вкладає Аза-Заньковецька в свій монолог (Минуле укр. театру, 1953, 116). 2. у знач. прикм. Стриманий, приглушений. Словник української мови в 11 томах