тамплієр
ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст.
Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник.
Організаційним центром ордена тевтонців-хрестоносці був єрусалимський храм (латинське – templum, звідси – темпличі, тамплієри), побудований на місці Соломонового храму Святая святих (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тамплієр — тампліє́р іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- тамплієр — Храмовик (лицар) Словник чужослів Павло Штепа
- тамплієр — -а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тамплієр — ТАМПЛІЄ́Р іст., ХРАМО́ВНИК. Орден тамплієрів. Словник синонімів української мови
- тамплієр — Тампліє́р, -ра, -рові; -ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тамплієр — ТАМПЛІЄ́Р, а, ч., іст. Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і скасованого в 1312 р.; храмовник. Словник української мови в 11 томах