тангути
ТАНГУ́ТИ, ів, мн. (одн. тангу́т, а, ч.; тангу́тка, и, ж.).
Народ тибето-бірманської групи, який у XII ст. був завойований монголами і згодом був асимільований тибетцями та іншими азійськими народами.
Тоді ж і Чінгіз, хан їх, тангутами убитий був, а їх тангутів, обманувши, татари потім лукавством погубили (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тангути — -ів, мн. (одн. тангут, -а, ч.; тангутка, -и, ж.). Народ тибетсько-бірманської групи. Великий тлумачний словник сучасної мови