танкетка

ТАНКЕ́ТКА¹, и, ж.

Невеличкий швидкохідний танк, оснащений кулеметами.

В маневрових боях Йдуть танкетки (П. Усенко);

Вихопилась танкетка на рівне і швидко полетіла до командного пункту (Ю. Бедзик);

Ну й що, що танкетки? – перебив дід, очевидно, не маючи ніякого бажання вислуховувати нас. – Скільки вона там вас може вбити, та танкетка, якщо од неї не тікають? (О. Довженко);

Вона пропустила кілька деренчливих танкеток, і дорога почала затихати (М. Стельмах).

ТАНКЕ́ТКА², и, ж.

1. Суцільна підошва, шо потовщується від носка до п'ятки.

Туфлі на танкетці.

2. перев. мн. Легке жіноче взуття на такій підошві.

Танкетка, обтягнута голубою шкірою, може бути непрактичною, але дуже гарною (із журн.);

Найпопулярніша танкетка цього сезону – дерев'яна (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танкетка — танке́тка 1 іменник жіночого роду невеликий танк танке́тка 2 іменник жіночого роду підошва Орфографічний словник української мови
  2. танкетка — Плазок, плазка Словник чужослів Павло Штепа
  3. танкетка — I -и, ж. Невеличкий швидкохідний танк, оснащений кулеметами. II -и, ж. 1》 Суцільна підошва, що потовщується від носка до п'ятки. Черевики на танкетці. 2》 перев. мн. Легке жіноче взуття на такій підошві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. танкетка — ТАНКЕ́ТКА¹, и, ж. Невеличкий швидкохідний танк, оснащений кулеметами. В маневрових боях Йдуть танкетки (Ус., Вибр., 1948, 82); Вихопилась танкетка на рівне і швидко полетіла до командного пункту (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12). ТАНКЕ́ТКА², и, ж. Словник української мови в 11 томах