таночок

ТАНО́ЧОК, чка, ч.

Пестл. до тано́к.

Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк (Л. Глібов);

Недовго й ти, моя панно, Будеш утішатись, Та по балах у веселих Таночках звиватись (Леся Українка);

Ритуальна “вербиця” – невід'ємний атрибут весняних та купальських таночків (з наук.-попул. літ.);

Молодиця не втримується від спокуси згадати молодість і взяти участь у таночку (з наук. літ.);

На клавішах твоїх швидкий, гучний таночок Чиясь весела виграва рука (Леся Українка);

* Образно. Промовив Лис і зирк на таганочок, А там карасики шкварчать, Справляють, бідненькі, таночок (Л. Глібов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таночок — тано́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. таночок — -чка, ч. Пестл. до танок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. таночок — ТАНО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до тано́к. Посередині в таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк (Гл., Вибр., 1957, 271); Недовго й ти, моя панно, Будеш утішатись, Та по балах у веселих Таночках звиватись (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. таночок — Танок, -нка м. Хороводъ. Взявши віночок, пійду в таночок гуляти до дівок. Чуб. V. 485. тано́к вести, водити. Вести хороводъ. ум. танчо́к, тано́чок. А там по риночку танчок ходить, а мій миленький танчок водить. Мил. 86. Словник української мови Грінченка