танцюрист

ТАНЦЮРИ́СТ, а, ч.

1. Той, хто бере участь у танці, у танцях.

Кармелюк, захоплений, слідкує за танком, піддає танцюристам та музикам охоти (С. Васильченко);

Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (З. Тулуб);

В українській мові слово танцюрист з'явилося порівняно недавно, перша згадка про нього датується кінцем XIX ст. (з наук. літ.).

2. Той, хто вміє та любить танцювати; аматор танців.

Він мав славу видатного танцюриста (М. Трублаїні);

26 областей України послали на республіканський фестиваль більше п'яти тисяч кращих своїх співаків, танцюристів, музикантів (з газ.).

3. Той, хто постійно або професійно займається танцями.

Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (з наук. літ.);

Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру .. як хориста і танцюриста (з мемуарної літ.);

// Артист балету.

За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (з наук. літ.);

Я нагадую собі танцюриста, який відтанцював своє і в сорок років – уже пенсіонер (В. Дрозд).