тарантул

ТАРА́НТУЛ, а, ч.

Великий отруйний павук, що живе в землі.

Збирали вони і препарували риб, раків, змій і ящірок, .. навіть отрутних тарантулів (З. Тулуб);

Більшість людей панічно боїться тарантула. Отрута цього великого волосатого павука сильно діє на комах, птахів і дрібних ссавців, проте для людини він безпечний (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Постать Шестірного ворушилася проти вікна – чорна і непривітна, як тінь павука-тарантула (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарантул — тара́нтул іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тарантул — (павук) мизгир Словник чужослів Павло Штепа
  3. тарантул — -а, ч. Великий отруйний павук, що живе в землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тарантул — тара́нтул (італ. tarantola) рід безхребетних тварин ряду павуків. Поширений у лісостеповій і степовій зонах Європи й Азії. Укус Т. у людини спричинює місцеве запалення. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тарантул — Назва кількох видів отруйних павуків; трапляється у Пд. та Сх. Європі та Азії; укуси дуже болючі, призводять до запалення. Універсальний словник-енциклопедія
  6. тарантул — Тара́нтул, -ла; -тули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тарантул — ТАРА́НТУЛ, а, ч. Великий отруйний павук, що живе в землі. Збирали вони і препарували риб, раків, змій і ящірок,.. навіть отрутних тарантулів (Тулуб, В степу.., 1964, 278); Більшість людей панічно боїться тарантула. Словник української мови в 11 томах