тарах
ТАРА́Х, виг.
1. Звуконаслідування, що означає сильний, розкотистий звук від удару, падіння, пострілу.
Прошу пана лейтенанта: мені казали при компанії (роті), що я маю два дні... Тарах – другий раз (О. Кобилянська).
2. Уживається як присудок за знач. тара́хнути.
Надибала качалку, за качалку – тарах по віконцю, випихає солому (С. Васильченко);
– Ідеш? – проказала насилу й головою до стіни: тарах! Місяць перлив сади, старі липи шуміли (Б. Лепкий);
– Ми зразу ж тарах пляшкою у висячу лампу (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тарах — тара́х вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тарах — див. бух; падати; шасть Словник синонімів Вусика
- тарах — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає сильний, розкотистий звук від удару, падіння, пострілу. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. тарахнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тарах — ТАРА́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає сильний, розкотистий звук від удару, падіння, пострілу. 2 розм. Уживається як присудок за знач. тара́хнути. Нодибала качалку, за качалку — тарах по віконцю, випихає солому (Вас. Словник української мови в 11 томах
- тарах — Тарах! меж., выраж. стукъ паденія, ударъ, грохоть. Тарах щастя в хату. Ном. № 2059. Словник української мови Грінченка