1. Словник української мови у 20 томах

тарбаган

ТАРБАГА́Н, а, ч.

Гризун родини білячих роду байбакових; поширений на Алтаї, у Забайкаллі, Монголії та Північному Китаї.

Заболотний довів, що чуму в Маньчжурії, Монголії .. поширюють тарбагани, ховрашки та інші степові гризуни (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарбаган — тарбага́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тарбаган — -а, ч. Гризун родини білячих ряду бабакових; поширений на Алтаї, у Забайкаллі, Монголії та Північному Китаї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тарбаган — тарбага́н (монг.) ссавець роду сурок ряду гризунів. Поширений переважно у Центральній Азії. Об’єкт хутрового промислу. Може бути носієм збудників чуми. Інша назва – монгольський сурок. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тарбаган — ТАРБАГА́Н, а, ч. Гризун родини білячих ряду бабакових; поширений на Алтаї, у Забайкаллі, Монголії та Північному Китаї. Заболотний довів, що чуму в Маньчжурії, Монголії.. поширюють тарбагани, ховрашки та інші степові гризуни (Знання.., 12, 1966, 26). Словник української мови в 11 томах