1. Словник української мови у 20 томах

тарниця

ТА́РНИЦЯ, і, ж., діал.

Дерев'яне сідло.

Останнім нервовим поглядом пробігають кожний по своїм рєді [ряду]: чи все в порядку, чи не сповзе тарниця .. А потім .. зскакують на сідла один з другим. Рвонули коні! (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарниця — та́рниця іменник жіночого роду дерев'яне сідло діал. Орфографічний словник української мови
  2. тарниця — -і, ж., зах. Дерев'яне сідло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тарниця — СІДЛО́ (пристосування для їзди верхи на коні, мулі і т. ін.), КУЛЬБА́КА заст.; ТА́РНИЦЯ діал. (дерев'яне). Яресько, підлетівши до коня, швидко відв'язав його, скочив у сідло (О. Гончар); За тиждень вернувся і привіз хлопчика на кульбаці, літ дев'яти (М. Старицький). Словник синонімів української мови
  4. тарниця — ТА́РНИЦЯ, і, ж., діал. Дерев’яне сідло. Останнім нервовим поглядом пробігають кожний по своїм рєді [ряду]: чи все в порядку, чи не сповзе тарниця.. А потім.. зскакують на сідла один з другим. Рвонули коні! (Хотк., II, 1966, 41). Словник української мови в 11 томах
  5. тарниця — Тарниця, -ці ж. Деревянное сѣдло. Вх. Зн. 61. Шух. І. 78. 252. Словник української мови Грінченка