таруватий
ТАРУВА́ТИЙ, а, е, перен.
Здатний, схильний до чогось.
Сам мій будущий [майбутній] тесть дуже гарний чоловік: добрячий, веселий і на приказки таруватий (народний жарт).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таруватий — тарува́тий прикметник Орфографічний словник української мови