1. Словник української мови у 20 томах

тасувати

ТАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Перемішувати карти в колоді перед грою.

Селезньов .. вхопив карти у руки, почав їх шпарко тасувати (Панас Мирний);

Офіцер помалу випиває з фляги вина, тасує карти (Ю. Яновський);

* Образно. – Сюжет – це не збірка подій, які можна тасувати як завгодно (О. Донченко);

Як не розкидав, як не тасував Мусій свої здогади, але нічого путнього в нього не вийшло (В. Речмедін).

2. кого, розм. Бити, сильно штовхати.

А вона його б'є, а вона його тасує та знай приговорює: – Не пий, .. сиди дома, заробляй чим-небудь (Г. Квітка-Основ'яненко);

Жандарми кинулись гуртом на матроса. Вони схопили його, .. почали тасувати кулаками й ногами (Олесь Досвітній).

3. діал. Тягнути, захоплюючи зі собою.

Вода так її в прірву й тасує (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тасувати — тасува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тасувати — (карти) перемішувати, перетасовувати; (кулаком) бити, штовхати. Словник синонімів Караванського
  3. тасувати — тасува́ти карт. перемішувати (м, ср, ст)||мішати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тасувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Перемішувати карти в колоді перед грою. 2》 кого, розм. Бити, сильно штовхати. 3》 діал. Тягнути, захоплюючи зі собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тасувати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  6. тасувати — Тасува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тасувати — ТАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Перемішувати карти в колоді перед грою. Селезньов.. вхопив карти у руки, почав їх шпарко тасувати (Мирний, ІІІ,1954, 147); Офіцер помалу випиває з фляги вина, тасує карти (Ю. Янов., IV, 1959, 59); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  8. тасувати — Тасува́ти, -су́ю, -єш гл. 1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у. 2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34. Словник української мови Грінченка