1. Словник української мови у 20 томах

тасун

ТАСУ́Н, а́, ч., розм., рідко.

Те саме, що стуса́н; штовхан, штурхан.

Погуляв деньків зо два по селу Денис, поверховодив на вулиці, не одній дівчині тасун дав з любощів (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тасун — тасу́н іменник чоловічого роду стусан; штовхан розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. тасун — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що стусан; штовхан, штурхан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тасун — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови
  4. тасун — ТАСУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що стуса́н; штовхан, штурхан. Погуляв деньків зо два по селу Денис, поверховодив на вулиці, не одній дівчині тасун дав з любощів (Кв.-Осн., II, 1956, 400). Словник української мови в 11 томах