таурин

ТАУРИ́Н, у, ч., мед.

Амінокислота, яка входить до складу жовчних кислот і формується у печінці.

Вони також у значній мірі пов'язані з дефіцитом гальмівних амінокислот гліцину і таурину в більшій частині досліджень мозкових утворень (з наук. літ.);

Визначено роль медіаторних амінокислот гліцину, таурину, циклічних нуклеотидів у розвитку судомної активності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таурин — таури́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. таурин — -у, ч. Монотіогліколь, що синтезується в організмі тварин та людини; відіграє суттєву роль у процесі травлення і засвоєння жирів та ліпідів. Великий тлумачний словник сучасної мови