таутохронізм
ТАУТОХРОНІ́ЗМ, у, ч., фіз.
Поширення світла у неоднорідному середовищі без порушення фазових співвідношень.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таутохронізм — таутохроні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- таутохронізм — -у, ч. Властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таутохронізм — таутохроні́зм (від грец. ταύτό – те саме і χρόνος – час) властивість гармонічних коливань зберігати період коливання незалежно від амплітуди. Словник іншомовних слів Мельничука