тахіаритмія
ТАХІАРИТМІ́Я, ї, ж., мед.
Порушення нормального ритму діяльності серця.
Проаналізовано динаміку основних електрофізіологічних показників провідної системи серця, частотних характеристик вразливості передсердь та параметрів передсердної активності під час штучно індукованого пароксизму тахіаритмії (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тахіаритмія — тахіаритмі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тахіаритмія — -ї, ж., мед. Захворювання, пов'язане зі збільшенням числа аритмічних серцевих скорочень. Великий тлумачний словник сучасної мови