тачанка
ТАЧА́НКА, и, ж.
На Україні та Кубані – ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі.
На станції їх уже чекала запряжена тачанка (Л. Юхвід);
Гасанчук приїхав до нього вдруге. Приїхав новою тачанкою на гумових дужих колесах (О. Гончар);
// Такий візок із кулеметом (у кавалерії часів громадянської війни).
А командир лежав на тачанці й дивився в небо, його голова похитувалась в такт ресорам (Ю. Яновський);
Переганяючи бійців, у шаленому льоті промчала тачанка з кулеметом (М. Стельмах);
* Образно. Риплять тачанки дощів і тріскотять кулемети чвирі (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тачанка — тача́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тачанка — див. карета, повозка, тарантас, ляндо Словник чужослів Павло Штепа
- тачанка — -и, ж. В Україні та на Кубані – ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі. || Такий візок із кулеметом (у кавалерії часів громадянської війни). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тачанка — ТАЧА́НКА, и, ж. На Україні та Кубані — ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі. На станції їх уже чекала запряжена тачанка (Юхвід, Оля, 1959, 203); Гасанчук приїхав до нього вдруге. Словник української мови в 11 томах