1. Словник української мови у 20 томах

тачка

ТА́ЧКА, и, ж.

Ручний, звичайно одноколісний візок, яким перевозять вантажі на невелику відстань, тримаючи за ручки й штовхаючи поперед себе.

Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (М. Коцюбинський);

Носили пісок і в кошиках, й на ношах, .. возили в тачках (Леся Українка);

Під час окупації майже в кожній нашій сім'ї завелися отакі двоколісні тачки, на яких люди привозили з сіл картоплю або перевозили речі (Л. Смілянський);

Ладимир збирав залізяччя й кістки і відвозив тачкою заготовачеві, маючи з того якусь копійку на зошити та книги для братів (В. Дрозд);

* Образно. Доки міг, то я тяг сю тачку життя (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тачка — та́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири та́чки Орфографічний словник української мови
  2. тачка — Грабарка Словник чужослів Павло Штепа
  3. тачка — И, ж., зниж. 1. Автомобіль. Люда. Якщо б знать, можно було б на тачці под'єхать. Я їбала його так тащіть! (Л. Подерев'янський). ◇ Тормознути, зловити тачку — зупинити машину, таксі. Бідон, відвези його, — говорить Тюля, коли зловили тачку (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  4. тачка — (-и) ж., жрм. 1. Таксі — Ходімо, бо я тут здохну! — сказав я. — Бери тачку, я заплачу, поки ще є трохи грошей (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 582; СЖЗ, 98; ЯБМ, 2, 411. 2. Легковий автомобіль. Словник жарґонної лексики української мови
  5. тачка — -и, ж. Ручний, звичайно одноколісний, візок, яким перевозять вантажі на невелику відстань, тримаючи за ручки й штовхаючи поперед себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тачка — ВІЗО́К (пристрій на колесах для ручного перевезення вантажів), ТА́ЧКА, ТЕЛІ́ЖКА. Десятки тачок, візків, навантажених лантухами з піском, рухались по валу (О. Бойченко); Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхає на тачці мої речі (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  7. тачка — ТА́ЧКА, и, ж. Ручний, звичайно одноколісний візок, яким перевозять вантажі на невелику відстань, тримаючи за ручки й штовхаючи поперед себе. Микола, крекчучи та надсаджуючись, попхав на тачці мої речі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. тачка — Тачка, -ки ж. Тачка. Фр. Пр. 119. Везуть люде тачку. Грин. 1. 38. ум. тачечка. Словник української мови Грінченка