твердокам'яний
ТВЕРДОКАМ'ЯНИ́Й, а́, е́.
Дуже твердий.
Твердокам'яна порода;
// перен. Стійкий, непохитний.
Під враженням сказаного, я уявляв собі Володимира Олександровича Геркулесом в образі людини з вольовим твердокам'яним обличчям (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- твердокам'яний — твердокам'яни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- твердокам'яний — -а, -е. Дуже твердий. Твердокам'яна порода. || перен. Стійкий, непохитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- твердокам'яний — СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ... Словник синонімів української мови