твердотільний

ТВЕРДОТІ́ЛЬНИЙ, а, е, фіз.

Який пов'язаний з твердими тілами.

На базі потужних газових і твердотільних лазерів з'явилися принципово нові технології обробки металів (з наук. літ.);

Простішим способом створення твердотільних екранів може бути використання оптоелектронної комутації елементів зображення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердотільний — -а, -е. Те саме, що твердотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови