твердотільний
ТВЕРДОТІ́ЛЬНИЙ, а, е, фіз.
Який пов'язаний з твердими тілами.
На базі потужних газових і твердотільних лазерів з'явилися принципово нові технології обробки металів (з наук. літ.);
Простішим способом створення твердотільних екранів може бути використання оптоелектронної комутації елементів зображення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- твердотільний — -а, -е. Те саме, що твердотілий. Великий тлумачний словник сучасної мови