1. Словник української мови у 20 томах

теж

ТЕЖ.

1. присл. Те саме, що та́ко́ж 1, 2.

Брати дивували, яка-то Галя гарна у чоботях, і мати хвалила теж (Марко Вовчок);

Русалка в очереті видає глухий стогін досади і зникає в тумані. Потерчата теж зникають (Леся Українка);

Що вдієш? У прикмети й забобони Рибалки вірять, та й мисливці теж (М. Рильський);

Ходив теж по Алушті – по самих глухих вуличках (М. Коцюбинський);

Роман довго розмовляв із старою і теж, як міг, утішав її (М. Стельмах).

2. част., розм. Уживається для вираження несхвального, іронічного або негативного ставлення до кого-, чого-небудь.

– Теж арихметик [арифметик]! – напалась на чоловіка Сусана, – не міг розділити кілька рублів... (М. Коцюбинський);

– Я її [шинелю], тітонько, в скриню замкну, щоб діти мої й онуки дивились... – А, вигадуй! Стара шинеля, побита кулями, теж мені хвастощі (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теж — ТЕЖ – ТЕ Ж – ТАКОЖ Теж. 1. присл. Те саме, що також 1-2. – Бачиш мої мозолі? – "Бачу..." – Теж історичні? – "Теж!" (О.Гончар); Наступний день теж не приніс затишшя (В.Малик). 2. част. розм. Літературне слововживання
  2. теж — пр., ТАКОЖ, ТАК САМО; ФР. і <н. утік і дід = дід теж утік>. Словник синонімів Караванського
  3. теж — теж 1 прислівник незмінювана словникова одиниця теж 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. теж — 1》 присл. Те саме, що також 1), 2). 2》 част., розм. Уживається для вираження несхвального, іронічного або негативного ставлення до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. теж — теж мені́, ірон. Уживається для вираження іронії, скептичного ставлення до кого-, чого-небудь; оце так. — Навіть “на добраніч” не сказав. Теж мені парубок (М. Стельмах); — Задурманиш памороки горілкою, от воно вже якось легше, не думається про горе.— Теж мені радощі… (Є. Гуцало). Фразеологічний словник української мови
  6. теж — ТА́КО́Ж (таким же чином), ТАК СА́МО, ТЕЖ, ТОЖ діал. — Василю, ти переборщив, — сказав Тарас докірливо. — Вона також не знає міри (Вас. Шевчук); Нимидора мусила йти на панщину. Вона йшла на панщину — плакала, йшла з панщини — так само плакала (І. Словник синонімів української мови
  7. теж — Теж, сп. Я теж там був Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. теж — ТЕЖ. 1. присл. Те саме, що та́кож 1, 2. Брати дивували, яка-то Галя гарна у чоботях, і мати хвалила теж (Вовчок, І, 1955, 291); Русалка в очереті видає глухий стогін досади і зникає в тумані. Потерчата теж зникають (Л. Укр., III, 1952, 220); Що вдієш?... Словник української мови в 11 томах
  9. теж — Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк. Словник української мови Грінченка