тезаурус

ТЕЗА́УРУС, а, ч., лінгв.

1. Словник, що подає лексику певної мови в найбільшому її обсязі.

Величезне значення для піднесення мовної культури мало б видання тезауруса української мови – словника, який зафіксував би всі слова, що їх використовували українські письменники минулого й сучасні автори (з наук. літ.).

2. Лексикографічна праця, у якій показано семантичні відношення (родо-видові, синонімічні та ін.) між лексичними одиницями.

Інформація, що міститься в альтернативах, не повинна перевищувати інформаційного тезауруса суб'єкта вибору, що необхідно для свідомого порівняння, співставлення альтернатив і для передбачення очікуваного результату (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тезаурус — теза́урус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тезаурус — А. Словник, що подає лексичний склад мови в повному обсязі; в інформатиці – повний систематизований набір даних у будь-якій сфері знання, який дозволяє людині або обчислювальній машині орієнтуватися в ній. Літературне слововживання
  3. тезаурус — (від грецьк. thesauros — скарби) словник, у якому слова, які належать до певних галузей знань, розташовані за тематичною ознакою і зазвичай мають приклади їх правильного використання в тексті Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. тезаурус — [теизаўрус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  5. тезаурус — (від гр. thesauros — скарб) — сукупність знань, які нагромаджені людиною в процесі пізнання та відображають обсяг і якість понятійної та діяльнісної інформації в певній галузі, зокрема, мистецькій. В музичному... Словник-довідник музичних термінів
  6. тезаурус — (англ. thesaurus) 1. словник, що подає лексику мови в усьому її обсязі. 2. в інформатиці – повний систематизований набір даних про якусь галузь знань, що дає змогу людині чи обчислювальній машині орієнтуватися в ній. Економічний словник
  7. тезаурус — -а, ч., лінгв. 1》 Одномовний (тлумачний або тематичний) словник, який прагне максимально охопити лексику даної мови. || Словник, що подає лексику певної мови в усьому її обсязі з прикладами їх використання в тексті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тезаурус — теза́урус (від грец. θησαυρός – скарб) сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. тезаурус — У науковій інформації систематизована сукупність (алфавітна, ієрархічна, за категоріями) термінів (званих дескрипторами і аскрипторами) у певній галузі науки, яка служить для перекладу слів з однієї або кількох природних мов на мову інформатики; перший том складено 1959. Універсальний словник-енциклопедія
  10. тезаурус — ТЕЗА́УРУС, а, ч., лінгв. Словник, що подає лексику певної мови в усьому її обсязі. Словник української мови в 11 томах
  11. тезаурус — рос. тезаурус 1. Лінгвістичний словник мови з повною змістовою інформацією. 2. В інформатиці — повний систематизований набір даних щодо будь-якої галузі знання, що дає змогу людині або обчислювальній машині орієнтуватися в ній. Eкономічна енциклопедія