тейп
ТЕЙП, у, ч.
Одиниця організації вайнахських народів (чеченцев, інгушів, бацбійців).
Ну й люд же ж тут зібрався! Мало не ввесь цвіт дудаєвської армії: здоровезні бородаті чеченці з гірських тейпів, озброєні ще дідівськими кинджалами, автоматами ППШ й трьохлінійними гвинтівками (Л. Кононович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me