тейп

ТЕЙП, у, ч.

Одиниця організації вайнахських народів (чеченцев, інгушів, бацбійців).

Ну й люд же ж тут зібрався! Мало не ввесь цвіт дудаєвської армії: здоровезні бородаті чеченці з гірських тейпів, озброєні ще дідівськими кинджалами, автоматами ППШ й трьохлінійними гвинтівками (Л. Кононович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me