телеоб'єктив

ТЕЛЕОБ'ЄКТИ́В, у, ч.

Довгофокусний об'єктив для знімання віддалених предметів великим масштабом, а також для портретного знімання.

Щоб одержати зображення у великому масштабі, треба фотографувати фотоапаратом з подвійним розтягненням міха, а при фотографуванні малоформатним апаратом – телеоб'єктивом (з наук. літ.);

Мені пощастило: з телеоб'єктивом у руках я натрапив на гніздо синички-ремеза. І якраз тоді, коли вона його будувала (з наук.-попул. літ.);

Валерій повернув турель, поставивши телеоб'єктив (Ю. Щербак).