телеідол
ТЕЛЕІ́ДОЛ, а, ч., перен.
Про того, кого обожнюють, перед ким схиляються ті, хто дивиться телепередачі.
Христя сказала на правлінні, що не допустить, аби наш яблунівець, її сучасник, та став телеідолом західної публіки (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me