1. Словник української мови у 20 томах

тельбушити

ТЕЛЬБУШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., кого, що, розм.

Виймати внутрішні органи вбитої тварини.

Орися хутенько присіла до ночов із водою і заходилася тельбушити рибу (Григорій Тютюнник);

Одна господарка несподівано знайшла у шлунку гуски, яку вона тельбушила, кілька шматочків золота (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тельбушити — тельбуши́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тельбушити — -шу, -шиш, недок., перех., розм. Виймати внутрішні органи вбитої тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тельбушити — ПА́ТРАТИ (очищати від нутрощів убиту тварину), ПОТРОШИ́ТИ, ОБПА́ТРЮВАТИ, ОПА́ТРЮВАТИ рідше, ТЕЛЬБУШИ́ТИ розм., РОЗЧИНЯ́ТИ розм. — Док.: ви́патрати, попа́трати, ви́потрошити, обпа́трати, опа́трати, ви́тельбушити, розчини́ти. Словник синонімів української мови
  4. тельбушити — ТЕЛЬБУШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех., розм. Виймати внутрішні органи вбитої тварини. Орися хутенько присіла до ночов із водою і заходилася тельбушити рибу (Тют. Словник української мови в 11 томах