1. Словник української мови у 20 томах

темнокорий

ТЕМНОКО́РИЙ, а, е.

Який має темну кору.

А на тому боці Ведмежанки, біля освітленого всередині високого будинку, що притулився одним рогом до розлогого у кроні темнокорого дуба, висне в повітрі гамір... (І. Нижник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнокорий — темноко́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. темнокорий — -а, -е. У якого темна кора (про дерево). Великий тлумачний словник сучасної мови