темнолиций

ТЕМНОЛИ́ЦИЙ, я, е.

Із темною шкірою обличчя.

За ним, озираючись з острахом щирим, Хлопчак темнолиций ступив на поріг (М. Бажан);

Вони стали коло тої темнолицьої жінки, що мала на руці золоту гривну з яблуками. Сивоок не так роздивлявся стару Зве-ниславу, як її гривну, бо нічого схожого ще не бачив ніде (П. Загребельний);

Під розлогим деревом, обвішаним китицями зелені, окружений простолюддям, торчав якийсь темнолиций, обгорілий незнаними жарами чоловік у бурих, зовсім обнищілих лудах паломника (К. Гриневичева).