1. Словник української мови у 20 томах

темнісінький

ТЕМНІ́СІНЬКИЙ, а, е.

Дуже темний, зовсім темний.

Всіх покрила темнісінька [ніч], Як діточок мати (Т. Шевченко);

Ганя. Та зараз ніч темнісінька повсюди, А я в пітьмі, Юрасику, боюся. До того ж і розсердиться бабуся. (П. Воронько);

Кого – щастя, кого – сльози, Все нічка покрила. Всіх покрила темнісінька, Як діточок мати; Де ж Катрусю пригорнула (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнісінький — темні́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. темнісінький — див. темний Словник синонімів Вусика
  3. темнісінький — [теимн’іс'ін'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. темнісінький — -а, -е. Зменш.-пестл. до темненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. темнісінький — Темні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. темнісінький — ТЕМНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Дуже темний, зовсім темний. Всіх покрила темнісінька [ніч], Як діточок мати (Шевч., І, 1963, 30). Словник української мови в 11 томах
  7. темнісінький — Темнісінький, -а, -е Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати. Шевч. Словник української мови Грінченка